Стандарт для характеристик соєвої олії

Ці показники є дуже важливими для якості та безпечності споживання соєвої олії. Вони регулюються національними та міжнародними стандартами, які забезпечують контроль якості продукту та захист споживачів.

 

Один з більш свіжих стандартів для соєвої олії – це AOCS (American Oil Chemists’ Society) Standard Method Cd 8-53, який був оновлений в 2017 році. Цей стандарт містить більш детальну інформацію про показники якості соєвої олії, включаючи вміст жирних кислот, стеринів, гідроксильованих жирів та інших компонентів.

 

ДСТУ 4534: 2006 «Олія соєва» та AOCS Standard Method Cd 8-53 є стандартами, які використовуються для визначення показників якості соєвої олії. Однак, вони мають деякі відмінності в показниках та методиках вимірювання.

 

Наприклад, за ДСТУ 4534: 2006 «Олія соєва» основними показниками якості соєвої олії є масова частка жиру, вміст кислоти, кислотне число, перекисне число та вміст вітаміну Е. У той час як за AOCS Standard Method Cd 8-53 до цих показників додані ще й вміст фосфоліпідів, вміст суміші нефтепродуктів, масова частка неорганічних домішок та інші.

 

Також, методика вимірювання показників у цих стандартах може відрізнятися. Наприклад, для визначення масової частки жиру за ДСТУ 4534: 2006 використовують метод гравіметрії, а за AOCS Standard Method Cd 8-53 – інфрачервону спектроскопію.

Перекисне число є важливим показником для визначення ступеня окислення олії, що може вплинути на якість та тривалість зберігання продукту.

 

У ДСТУ 4534: 2006 «Олія соєва» вимоги до перекисного числа залежать від класу олії:

 

для олії першого ґатунку не більше 5;

для олії другого ґатунку не більше 7.

У AOCS (American Oil Chemists’ Society) Standard Method Cd 8-53 вимоги до перекисного числа для соєвої олії також залежать від призначення олії, але вимоги наведені більш конкретно:

 

для олії, яка використовується для продуктів дитячого харчування, не більше 5;

для олії, яка використовується для харчових продуктів загального вживання, не більше 10;

для олії, яка використовується для харчових продуктів промислового призначення, не більше 25.

Отже, AOCS Standard Method Cd 8-53 наводить більш детальні вимоги до перекисного числа в залежності від призначення олії, що дозволяє більш точно контролювати якість продукту в залежності від його застосування.

 

Крім того, стандарт AOCS визначає, що вміст лінолевої кислоти (основної жирної кислоти в соєвій олії) повинен становити не менше 52% від загального вмісту жирних кислот. Також цей стандарт вимагає, щоб вміст транс-жирів у соєвій олії був менше 1% від загального вмісту жирів.

 

Отже, хоча ці стандарти мають багато спільного, вони можуть мати деякі відмінності в показниках та методах вимірювання, що слід враховувати при порівнянні результатів аналізів.

 

Загалом, стандарт AOCS є більш детальним та точним за ДСТУ 4534: 2006, оскільки він оновлюється регулярно та враховує нові дослідження та технології у галузі олійної промисловості.