Соя – найпоширеніша олійна культура у світі.
Боби сої перед переробкою
Але вся соя використовується виключно лише у переробленому вигляді.
Боби сої обробляються для реалізації наступних технологічних завдань:
- зниження вмісту шкідливих речовин у сої – інгібіторів трипсину (рівня уреази)
- підвищення засвоюваності повножирової сої
- підвищення вмісту протеїну в соєвій макусі
- виробництво соєвої олії
Для збільшення частки протеїну в продукції сою поділяють на соєву оболонку (5-7%) і соєве ядро (93-95%) – в дробильно-луштинному комплексі.
Це робиться перед екструдуванням.
Соєва оболонка
Соєве ядро
Без обробки рівень уреази у сої – 2-3 рН.
Вживання такого продукту (або як корм) приведе до порушень роботи підшлункової залози людини або тварини.
Подрібнення, короткострокова обробка (до 30 с) високою температурою (120-150 ºС) та тиском (до 30 атм) в екструдері призводить до зниження рівня уреази до 0,05-0,2 рН.
Перероблена в екструдері повножирова соя – не має шкідливих речовин – інгібіторів трипсину.
Вона вже придатна для споживання або корм.
У ній залишається:
- високоякісний соєвий протеїн (до 35%)
- соєва олія (до 25%)
Після екструдування у сої розкриваються жирові клітини. Отриманий продукт стає жирним на дотик. З одного боку, з повножирової сої значно легше віджимається олія та підвищується її засвоюваність. З іншого боку – розкрита жирова клітина отримує прямий контакт з киснем атмосфери і швидко окислюється. Якщо боби сої можуть зберігатися до 18 місяців, то повножирову сою – не більше 1 місяця після екструдування.
Подальша переробка екструдованої сої дозволить:
- збільшити термін зберігання та зменшити швидкість окислення продукції
- збільшити вміст протеїну в макуху (до 40-43%)
- отримати від 70 до 180 кг соєвої олії з 1 т сої
Після виходу з екструдера повножирова соя має температуру 120-150 ºС та виділяє вологу у вигляді пари.
Екструдат надходить у гвинтовий вентильований живильник і переміщається до олійного преса.
У живильнику температура продукту знижується до 90-110 ºС.
Засувка, вбудована в живильник, дозволяє регулювати кількість пари, яка буде видалена або навпаки залишиться в продукті. Це важливо для управління процесом віджиму олії в маслопресі.
Сировина надходить у прес для механічного віджиму олії, стискується у зеєрній камері.
Через зазори зеєрної камери маслопресу видавлюється соєва олія.
Соєва олія стікає з преса
Після віджиму соєвої олії, з пресу виходить розігріта до 100-120 ºС соєва макуха (з олійністю 7-8%).
Соєва макуха цінна вмістом до 40-43% протеїну.
Соєва макуха після віджиму олії
Макуха переміщується з олійного преса в охолоджувач. Тут температура макухи знижується зі 100-120 ºС до температури навколишнього середовища плюс 10-15 ºС за 2-3 хвилини.
Швидке охолодження захищає білки макухи від руйнування структури.
Після охолодження макуха може зберігатися кілька місяців без втрати якості.
Так виглядає принциповий технологічний ланцюжок переробки сої:
дробарка-лушпилька – екструдер – вентильований живильник – олійний прес – охолоджувач макухи
