Технологія виробництва соєвої олії

Соєва олія є одним із ключових та найбільш ліквідних продуктів на світовому агропромисловому ринку. Це стратегічна сировина, яка формує основу багатьох галузей: від комбікормової та харчової промисловості до фармацевтики, парфумерії та виробництва біопалива.

 

Розподіл за типами олії (2020/2021 сезон):

Тип олії	Частка у світовому виробництві	Основні виробники
Пальмова	35,30%	Індонезія, Малайзія
Соєва	28,80%	Бразилія, Аргентина, США, Китай
Ріпакова	14,10%	ЄС, Канада
Соняшникова	9,20%	Україна, Росія, ЄС
Пальмоядрова	4,20%	Індонезія, Малайзія
Арахісова	3,10%	Китай, Індія, США
Бавовняна	2,30%	Китай, Індія, США
Кокосова	1,70%	Філіппіни, Індонезія
Оливкова	1,40%	Іспанія, Італія, Греція

 

Механічний віджим: Гарантія чистоти та якості

В основі технології “Бронто” лежить фундаментальний принцип: виключно механічна обробка сировини. Ми свідомо відмовляємося від поширеного методу хімічної екстракції, при якому для вилучення олії використовується гексан (нафтовий розчинник).

Переваги нашого підходу:

1. Екологічна чистота: Отримана олія є 100% натуральним продуктом, що не містить жодних залишкових хімічних розчинників.
2. Збереження користі: Механічний віджим дозволяє зберегти нативні властивості олії, включаючи цінні фосфоліпіди та токофероли.
3. Висока цінність: Олія першого віджиму (нерафінована) має вищу ринкову вартість і є ідеальною сировиною для подальшої переробки у харчовій галузі.

Технологічний процес та ключові показники

Ефективність виробництва олії напряму залежить від суворого дотримання технологічних етапів.

1. Етап: Кондиціювання сировини 

Якість кінцевого продукту закладається ще до пресування. Ключовим параметром є вологість соєвих бобів.

Технологічна вимога: Для забезпечення максимального виходу олії та мінімізації зносу обладнання, соєві боби повинні бути досушені до 8% вологості перед подачею в лінію. Порушення цього параметра призводить до зниження ефективності віджиму та “замилювання” сировини.

2. Етап: Попереднє екструдування

Хоча прес є серцем віджиму, підготовка сої в екструдері є невід’ємною частиною технології. Екструзія руйнує клітинні стінки сої, інактивує антипоживні ферменти (як-от уреаза) та перетворює жирові глобули, роблячи олію біологічно доступнішою для віджиму.

3. Етап: Механічний віджим (Пресування)

Підготовлена сировина надходить у Соєвий Олійний Прес. При роботі з кондиційною соєю (початкова олійність до 27%), наше обладнання стабільно забезпечує такі показники:

• Вихід соєвої олії: 19 – 20%
• Залишкова олійність макухи: 7 – 9%

Ці показники є оптимальним балансом, що дозволяє отримати два високоцінні продукти:

1. Соєву олію з високим виходом.
2. Високопротеїнову соєву макуху з ідеальним вмістом залишкового жиру (7-9%), що є високоенергетичним компонентом для комбікормів.

Важливі технічні аспекти та постобробка

Отримання олії з-під пресу — це не фінальний етап. Нерафінована олія вимагає обов’язкової подальшої обробки.

1. Очищення від твердих домішок

Олія, отримана механічним віджимом, є суспензією. Вона містить до 3% твердих домішок (дрібні частинки макухи), відомих як “фуз” або тверда дисперсна фаза. Експлуатація чи продаж такої олії неможливі, вона потребує обов’язкового очищення.

Технологічні рішення для очищення:

• Відстоювання (Седиментація): Базовий метод, при якому фуз осідає під дією гравітації у спеціальних ємностях (відстійниках). Це найдовший, але найменш витратний спосіб первинного очищення.
• Сепарування (Центрифугування): Більш технологічний та швидкий метод з використанням промислових олійних сепараторів (центрифуг), які примусово відділяють тверду фазу.
• Фільтрація: Фінальний етап для отримання товарної, прозорої олії. Олія пропускається через рамні або пластинчасті прес-фільтри для видалення найдрібніших завислих частинок.

2. Фізичні властивості: В’язкість

Технологам та інженерам важливо враховувати, що соєва олія має значно вищу кінематичну в’язкість порівняно, наприклад, із соняшниковою.

Практичне значення: Це накладає прямі вимоги на інфраструктуру цеху. Необхідно ретельно проектувати системи транспортування олії:

• Використовувати насоси відповідної потужності (часто об’ємного типу).
• Забезпечувати достатній діаметр трубопроводів.
• У регіонах з низькими температурами — передбачати системи підігріву магістралей та ємностей для зберігання, щоб уникнути загусання та кристалізації продукту.